«Олександр 3»
Подальшої долі нашого єдиного призу я не знаю. Йдучи в Східно-Китайському морі до Шанхаю, ми зустріли два англійські пароплава, один з Японії, а інший з Шанхаю,-обидва порожніх, від чого їх після огляду і відпустили. Це я вважаю найглибшої помилкою; потрібно було їх не відпускати і якщо не топити, то змусити йти разом до самої зустрічі ворога і цим припинити їм можливість передати куди-небудь вести про перебування нашої ескадри.
Бути може, ці відпущені пароплави, зустрівши потім ворожого розвідника, дали йому про нас відомості. Наблизившись до Шанхаю, здається, на 250 -300 миль, адмірал відпустив транспорти Добровільного флоту в Шанхай, розраховуючи, що коли вони будуть в Шанхаї, ми будемо на підході до Артура.
Наскільки я пам’ятаю (тепер пройшло вже 5 років), 21-го або 22 жовтня ескадра зупинилася в море і грузила вугілля, а на інший день провела останні еволюції. Вугілля було наказано довантажити тільки до повного запасу в ямах, що й було зроблено. Що ж до впливу запасів провізії і матеріалів, які дійсно були на суднах в достатку, то вага їх по самому простому підрахунку був настільки невеликий, що мало впливав на поглиблення судів.
Tags: Командування, Люблячі, Переконання